Побратим «Трал» – літун, оператор БпЛА. Щойно йому, тоді цивільному фахівцеві з ІТ, виповнилося двадцять п’ять років, радо став до лав Збройних Сил. Ще на базовому вишколі талановитого юнака помітив його майбутній командир, запропонувавши службу в підрозділі безпілотних авіаційних комплексів.
Про це пише Тернопільський ТЦК СП.
«Спочатку мені дали політати на симуляторі FPV. Тоді подумав, що для мене це взагалі неможливо. Тож мене скерували на фахове навчання на оператора «мавіка», дрона-розвідника».
Уже незабаром по поверненні «Трал» вперше вийшов на позицію – в районі Диліївки поблизу Краматорська.
«Було цікаво. Їдемо вночі на позицію, доїжджаємо до блокпосту, тоді водій вимикає фари, вмикає нічник – і далі сунемо польовими дорогами. На горизонті видно вибухи. Я себе відчув наче в якійсь грі: у «Battlefield» чи в «Call of Duty». Заїхали на позицію, швиденько вистрибнули. Зайшов до укриття, і тоді прийшло усвідомлення того, що я на війні».
Два місяці «Трал» літав на «мавіку», займався розвідкою й коригуванням вогню.
«Перший мій бойовий досвід був доволі нудним. За перші два чи три дні я противника не побачив жодного разу. Лише сліди на снігу, бо тоді саме була зима».
Траплялися й кумедні випадки.
«Одного разу мені здалося, що я бачив в тепловізійну камеру якесь нове вороже укриття. Доповів про це. А виявилося, що це корова в полі. Із мене тоді всі колеги реготали».
Потім зголосився на пілота ударного дрона-ретранслятора. Добре себе показав, тож одразу по першому вильоті «Тралові» довірили ще й FPV.
«Відтоді я служив в ударних екіпажах. То пілотом FPV, то пілотом ретранслятора. Тобто, я був такий собі мультиспортсмен».
Перший досвід з FPV-дронами видався непростим.
«Щоб не лаятися, скажу просто: було доволі тяжко. Треба зробити так, щоб дрон долетів до точки ураження, а це значно складніше, ніж власне пілотування. До того ж, мені довелося засвоїти й навички паяння, адже часто мусив лагодити устаткування на місці. Але коли я вперше уразив ворожу техніку, то відчув максимальне піднесення. Зупинили тоді ворожу колону – танк і дві бойові броньовані машини. Влучили у танк кумулятивним снарядом. І далі вже спільно із суміжними підрозділами знищили бойові броньовані машини».
Так само біля Диліївки знищили й іншу колону.
«Уранці в бік наших позиції виїхали дві бойові броньовані машини з піхотою. Наш екіпаж знаходився до них найближче. Ми підлетіли і стали чекати, поки п*дарська піхота почне висуватися. Вони відчинили люки, і по них одразу спрацював наш «вампір» – один п*дар просто перетворився на наліпку, а інші стали тікати. І ми тоді ми вже добили їх нашими FPV».
Наразі «Трал» займається набором нових літунів до 33-ї. Опікується навчанням бійців, багато з яких раніше ніколи не літали.
«Є хлопці, які взяли пульт, постаралися – і вже за пару годин в них непогано виходить літати. Є ті, котрим трохи тяжче – але, гадаю, своїм старанням вони це компенсують. Часто люди вчаться просто з нуля. Раніше я думав, що БпЛА – це справа суто молодих, а тепер я знаю людей старших за сорок років, які чудово літають».
Свою ж молодість віддає боротьбі за свободу Народу та незалежність Держави.
«Для мене Перемога – це повернутися додому, до близьких і рідних, розуміючи, що їм уже ніхто не загрожує. Але я знаю особисто людей, для яких така мить уже не настане. Тому ворога треба знищити остаточно й безповоротно. Має бути справжній переможний фінал».
