Борис служить у ЗСУ вже 6 років. Колишній ринковий працівник з Тернополя — а тепер сержант роти звʼязку 44-ї окремої артбригада. Після навчань і служби в розвідці його перевели в артбригада, де він підписав контракт і знайшов своє покликання.
Його спеціалізація — звʼязок: релейки, кабелі, Starlink, оптика. Борис вважає, що успіх звʼязківця — в бажанні вчитись і в уважності до деталей. «Коли командир каже: завтра ставимо релейки — ти вже читав і розумієш, як воно працює», — ділиться він.
У роті панує дух взаємодопомоги: тут навчають один одного, пояснюють і показують. Робота колективна — від прокладання ліній до евакуації обладнання. Жарти й гумор допомагають зберігати бойовий дух: «Жарти є кожного дня — так простіше жити», — каже Борис.
Для нього звʼязок — не лише техніка, а й підтримка: звʼязок із рідними дає силу й мотивацію. Вдома чекає дружина — найважливіша опора. І ще — бажання прогнати ворога геть: «Хочеться вибити всю цю наволоч з країни».
Він наголошує: війна змінює технології, і тому потрібно вчитись постійно. Самоосвіта, допитливість і командна робота — основа успіху звʼязківця.
